Трамваї з низькою підлогою є звичним транспортом у 21 столітті. Проте колись про таке можна було лише мріяти. Перші низькопідлогові трамваї в Гданську почали експлуатувати у квітні 1997 року, пише сайт gdansk-name.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про цей вид транспорту.
Перші кроки
У 1994 році у місцевої влади Гданська зародилась ідея зробити перший крок до осучаснення транспорту. Політики почали думати над тим, аби зробити громадський транспорт більш зручним та доступним для пасажирів, особливо тих, хто подорожує з дітьми в колясках або з обмеженими можливостями пересування. Саме тоді Гданська громадська транспортна компанія придбала для міста п’ятнадцять низькопідлогових автомобілів Mercedes O405N для маршрутного рейсу. Щоправда, тоді мова не йшла про трамваї.
До 1997 року трамвайні вагони, що курсували містом, мали підлогу, встановлену майже на метр вище рівня колій, по яких вони рухалися. Пасажирам, аби зайти у вагони, доводилося підніматися по сходинках. На колісному кріслі зайти у транспорт було неможливо, а щоб занести дитячий візок, потрібно було докласти чимало зусиль Люди з обмеженими можливостями пересування могли піднятися на таку високу платформу зі значними труднощами.
До вирішення цієї проблеми Гданськ йшов досить довго, натомість як у Західній Європі це вирішили ще у 20-х роках 20 століття. Розвиток технологій і постійне зниження собівартості виробництва призвели до випуску навіть 100% низькопідлогових автомобілів. У цей період у Вільному місті частково з’являлись низькопідлогові трамваї, проте не на постійній основі. У 1925 році трамвайний парк Гданська поповнився п’ятьма моторними вагонами з частково заниженою підлогою та десятьма такими ж причепними вагонами. Обидва були виготовлені на Гданському вагонному заводі. Згодом ці трамваї зняли з місцевих маршрутів.
Розвиток
У 1996 році міська влада Гданська звернулась до компанії Konstal, яка була єдиним вітчизняним виробником трамвайних вагонів. Політики звернулись із запитом виготовити трамвай із частково заниженою підлогою. Потрібний транспорт вже був спроєктований у цій компанії раніше, адже такий використовують у Варшаві.
Перший трамвай з низькою підлогою для Гданська був виготовлений у 1997 році. Він міг перевозити близько трьохсот пасажирів, тому він мав не дві секції, як у варшавському трамваї, а три. Особливістю у цьому транспорті стали двері, які розсувались на зовнішній стороні кузова. До цього гданські трамваї мали двері, які відкривалися всередину вагона. Вони були негерметичні і, особливо взимку, через щілини між дверима і кузовом дуло холодне повітря. Загалом пасажирський салон розрахований на 36 місць для сидіння, а в середній частині є місце для одночасного транспортування двох крісел колісних та однієї дитячої коляски.
До 2000 року у Гданську низькопідлоговий транспорт був розширений ще чотирма тривагонними односторонніми трамваями Citadis 100. Оновлена модель транспорту мала 44 місця для сидіння та місця для кріплення двох колясок, а кабіна водія була обладнана кондиціонером та комп’ютером для перевірки стану деталей трамвая.
Загалом завдяки невтомній праці трамвайний парк Гданська значно змінився протягом 25 років. Станом на 2017 рік частка повністю низькопідлогових і частково низькопідлогових транспортних засобів у трамвайному парку Гданська була найвищою в країні – понад 80 відсотків. Для порівняння, у Кракові – близько 30 відсотків, в Ельблонгу – 25 відсотків, у Варшаві – лише 22 відсотки.