Святий камінь, золото Балтійського моря, електрон — все це назви бурштину. Цей мінерал завжди викликав захоплення та інтерес до себе. Камінь манив і манить своєю красою, приємним кольором та блиском, запахом і таємничістю. Римський історик Пліній в одному зі своїх трактатів згадував: “Серед предметів розкоші найменша фігурка з бурштину вартує більше, ніж працездатний раб”. А Гомер називав бурштинові намистини шматочками сонця. Мінерал використовували як валюту, також йому приписували магічні властивості та цілющу здатність. Бурштинова настоянка вважалася панацеєю від різних недуг. Гданськ власне і був заснований завдяки великим покладам бурштину, оскільки на узбережжі поселялися добувачі цього коштовного каменю, пише сайт gdansk-name.eu.
Початки популярності мінералу
Археологічні дані свідчать про те, що балтійський бурштин добували та обробляли вже у III тисячолітті до н.е. Схоже, що першим способом добутку каменю було збирання його на узбережжях. Згодом, коли була усвідомлена його цінність, бурштин почали викопувати з неглибоких шарів ґрунту. Письмова згадка про цей мінерал вперше з’являється в роботі Плінія Старшого, датованій 23-79 роками н. е. Історик згадує про бурштин, імпортований з Балтійського моря до Риму, та описує його властивості. Римляни настільки полюбили вироби з цього мінералу, що для його імпортування були відкриті спеціальні торговельні шляхи, головний з яких проходив від Аквілеї на Адріатичному морі до Гданської затоки. Такий ажіотаж навколо бурштину сприяв розвитку міст, давав можливість заробити шукачам каменю, але водночас сприяв розквіту бандитизму, навколишні ліси повз бурштинові шляхи кишіли любителями легкої наживи. Це впливало на ціну мінералу, який вартував більше, ніж здоровий дорослий раб. На території Польщі було зареєстровано понад 750 родовищ балтійського бурштину. На території Поморського воєводства на цей час інвентаризовано майже 70 історичних місць видобутку цього мінералу.
Незгасима мода на бурштин
Згодом сподіватися на удачу і шукати бурштин на берегах стало нерентабельно. Тому його почали добувати, розкопуючи невеликі шахти та кар’єри. Гірничий спосіб добування мінералу набув поширення у XVIII столітті. За цей час популярність бурштину не впала, а навпаки, тільки зросла і поширилася на весь світ. У регіонах почали з’являтися майстри, які виготовляли вироби з бурштину, а тому мінерал не експортувався у первісному знайденому вигляді, що знову сприяло його здорожчанню.
Найбільший розквіт популярності бурштину припадає на XVIII та початок XIX століття. За цей час видобуток став механізованим та продуманішим. Вже місця для видобутку не вибиралися хаотично, а шахти створювалися там, де була проведена геологічна розвідка. Буріння проводилося з допомогою парових двигунів, а кар’єри розроблялися методом підриву земснарядів.
У XX столітті інтерес до видобутку бурштину не впав, його продовжували видобувати. До прикладу, у родовищі поблизу Гданська за час експлуатації шахти у минулому столітті було видобуто 425 тонн бурштинової сировини.
Гданськ — осередок добувачів та майстрів перероблення бурштину
Офіційні згадки про гданські майстерні, в яких оброблювали дорогоцінний камінь, датуються X століттям, хоча цілком ймовірно, що і раніше були подібні заклади. На той час у регіоні була князівська монополія на володіння бурштином. Тому, щоб збирати мінерал, треба було отримати дозвіл на добування. За несанкціонований видобуток чи приховування знайдених каменів передбачалася навіть смертна кара.
Асортимент продукції, яку майстри виготовляли у Гданську, був досить різноманітний: намисто, каблучки, підвіски, амулети, свічники, годинники, рами для картин, хрести та натільні хрестики й ігрові елементи на кшталт кубиків для гри в кості, які були популярними, оскільки мали приносити удачу власникові. Готову продукцію експортували до Фландрії, а згодом, коли Гданськ перейшов під владу Тевтонського ордену, — до Німеччини та Венеції. Перша бурштинова гільдія в Гданську була заснована в 1477 році.
Золотий вік мінералу
XVI — XVII століття у Гданську називають “золотим віком”. Саме в цей період у місті з’являється найбільша кількість майстерень бурштинових справ. Майстри не встигають виготовляти всі замовлення, яких було надзвичайно багато. Виготовлені гданськими майстрами вироби потрапляють до князівських та королівських маєтків всієї Європи на замовлення чи як подарунки. Бурштин починають використовувати й в архітектурі як оздоблювальні елементи. Саме в цей час була зроблена легендарна, але втрачена бурштинова кімната. Саме гданські майстри її виготовляли: Андреас Шлютер, Ґотфрід Вольфрам та Ернест Шахт.
Повернення до традицій
XX століття, ознаменоване двома світовими війнами, повністю зруйнувало бурштинову промисловість у Гданську. Всі майстерні були знищені, навички та техніки — втрачені. Багато хто намагався відновити традиції Гданська щодо оброблювання бурштину, але далі прикрас для одягу справа не йшла. Лише під кінець століття вдалося налагодити традиційну для міста техніку. Сучасні майстри творять і в старовинному стилі своїх попередників, і створюють авангардні шедеври. До прикладу, у Костелі св. Бригіди можна помилуватися шедевральною роботою сучасних майстрів. Великий вівтар, виготовлений з бурштину, милує око містян та гостей міста.
Гданськ — столиця балтійського бурштину
Балтійське золото нерозривно пов’язане з Гданськом. Тут століттями плекали, розвивали, створювали та прославляли традиції бурштинового мистецтва. Гданські майстри створили власну школу обробки мінералу. Місто залишається найвідомішим центром видобутку та обробки цієї унікальної сировини як в минулому, так і зараз. Музеям світу за честь мати у своїх експозиціях бурштинові витвори гданських майстрів. На знак визнання бурштинової слави Гданська один із сортів цього мінералу назвали на честь міста — геданіт.
На знак такої шани, Гданськ тримає марку і своєю чергою теж визнає і шанує бурштин та традиції, пов’язані з ним. У місті є Музей бурштину, в якому розміщені понад 1000 експонатів. Серед найвідоміших — самородки із вкрапленнями комах та рослин, яким понад 40 мільйонів років, та сучасні дизайнерські вироби. Музей має найбільшу у світі колекцію бурштину.
Гданський археологічний музей також має експозицію “З бурштином крізь тисячоліття”. Відвідувачі можуть дізнатися про походження мінералу, його різновиди, побачити бурштинові пам’ятки та предмети, пов’язані з ремеслом, від палеоліту через античність, середньовіччя і до сучасності.
На факультеті біології, географії та океанології Гданського університету представлена велика колекція з бурштину, які мають включення. Тут можна побачити найдавніші сліди життя, закладені у грудках бурштину. Учасники мають змогу побачити також вироби з цього мінералу, переглянути слайд-шоу, послухати розмову про історію «золота Балтії».
У Гданську на знак вшанування середньовічної традиції у серпні під час проведення Ярмарки св. Домініка один тематичний день виділяють бурштину. В цей час відбуваються виставки, конкурси, презентації, покази мод з бурштиновими сукнями, майстер-класи та продаж сувенірів з мінералу.
