У минулих століттях у Гданську діяло чимало промислових підприємств. За десять кілометрів від міста розкинувся Сопот, де було розташовано ще більше заводів. У цьому матеріалі на gdansk-name.eu ми більш детально розповімо про історію діяльності промислових підприємств цього міста.
Розвиток промисловості
У 70-х роках 20 століття у Сопоті проживало близько 55 тисяч осіб. Це була найбільша кількість жителів за всю історію міста. На той час у промисловості Сопота працювало понад 5 тисяч осіб. Чимало працівників походили з Гданська.
У цей період у місті мали перевагу шкіряні, машинобудівні, деревообробні, швейні заводи. Також діяло чимало державних підприємств, які були доповнені розгалуженим приватним ремісничим сектором. У 1970-х роках у 300 ремісничих майстернях працювало близько 700 осіб.
Підприємства
У 1957 році у Сопоті було засноване одне з найбільших промислових підприємств. Мова йде про Сопотський завод польової промисловості “Сопотпласт”, який був розташований на території, де раніше було чимало підприємств. Спершу у цій місцевості діяла цегельня, власниками якої була гданська родина Гoедлелів. Своє підприємство вони запустили ще у 19 столітті. Цегельня охоплювала величезну територію. Оскільки наприкінці 19 століття такого попиту на цеглу не було, власники почали продавати ділянки поштучно.
На початку 20 століття на цій території вже діяла місцева пивоварня. У 1908 році на пивоварні працювало 29 працівників. Під час Другої світової війни тут працювали молокозавод і меблева фабрика. Після 1945 року ця діяльність була продовжена і в колишніх будівлях пивоварні розмістилися такі підприємства як молокозавод, меблева фабрика, а також рибний цех і бондарня.
Повернімось до заводу польової промисловості “Сопотпласт”. Ця компанія була однією з найбільших у 60-х роках галузі виробництва шкіряних виробів та пластмас у Польщі. У 1970-х роках на них працювало 1000 осіб, зокрема й 800 жінок. Це свідчило про те, що завод позитивно ставився до жінок у такій сфері. Після Другої світової війни Сопот намагався боротись з безробіттям та забезпечити робочі місця жінкам, які самотужки виховували дітей. У цей період старі, зруйновані та частково затоплені промислові будівлі стали частиною нового підприємства.
Компанія “Сопотпласт”, крім робочих цехів, мала чимало крамниць, зокрема у Сопоті та Гданську. У цей період також було запущено роботу двох нових підприємств. Процес розпочався з виготовлення жіночих пластикових ременів і складних капюшонів від дощу. Згодом завдяки продуманій виробничій політиці та закупівлі сучасного обладнання сопотські заводи збільшили номенклатуру продукції, продукцію почали експортувати за кордон. Найчастіше продукцію відправляли до східних країн, а також до Швеції та Швейцарії. У 1960 році польська компанія стала першою в країні, хто придбав італійську машину для виробництва фольгованої упаковки з можливістю друку чотирма кольорами.
У 70-х роках завод почав розширюватись. Було побудовано нові корпуси. Найбільшою популярністю користувалися шкіряні вироби, вироблені в Сопоті. Окрім галантереї, у фірмовому магазині продавали вінілову плівку, сумки та хулахупи. Це польське підприємство суттєво постраждало внаслідок змін політичної системи. У 1993 році “Сопотпласт” збанкрутував.
Отож промислове підприємство “Сопотпласт” відіграло значну роль у формуванні розвитку діяльності польських заводів. У другій половині 20 століття ці компанії досягли чималого успіху у своїй галузі. Протягом років вони забезпечували поляків та іноземців необхідними речами.