Поблизу Гданська розташовано чимало польських ферм. Фермери, які там працюють, перейняли традицію оброблення землі від своїх батьків, дідів і бабусь, які приїхали до Гданська після війни і отримали сільськогосподарські землі, пише сайт gdansk-name.eu. Раніше у місті було чимало таких підприємств, тепер їх важко віднайти. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо історію гданських фермерів.
Чим займаються
Станом на 2018 рік у Гданську проживало близько 2040 фермерів. Це були ті люди, які володіли понад гектаром сільськогосподарських угідь і вели фермерські господарства. Зазвичай у їхній власності перебувало від 30 до 70 гектарів землі.
З цієї кількості фермерів, які проживають у Гданську, більшість є фермерами-статистами. Тобто, це ті підприємці, які володіють землею, але самотужки її не обробляють. Зазвичай вони мають один або кілька гектарів, щоб заплатити страхування в сільськогосподарському фонді.
Хто вони
Павло Миколайчик вже протягом тривалого часу займається сільськогосподарською справою. Після Другої світової війни його дід оселився у Гданську та розпочав цю справу. Згодом сімейний бізнес перейшов у спадок до Павла.
Станом на 2024 рік сім’я Миколайчиків має у своєму володінні 70 гектарів землі, чотири трактори, два комбайни, овочесховище з мийкою. На їхній фермі також працює чотири людини. У цій місцевості, окрім ферми Миколайчиків, залишилося сім підприємств, проте вони також є у власносності родичів Павла.
У 90-х роках Миколайчики вирощували сезонні овочі, зокрема редиску, салат, шніт-цибулю. Також ростили ще хризантеми, які були неабияк популярні у той час у Польщі. У 2018 році фермери почали вирощувати білокачанну, червонокачанну та пекінську капусту, буряк, моркву, селеру, ріпу, листову капусту, петрушку і кріп, а також пшеницю. Щодня з цього підприємства вивозять близько 15-20 піддонів, кожен з яких важить по 500 кілограмів.
В одному з інтерв’ю Павло зазначив, що саме такий асортимент є найбільш вдалий для їхнього бізнесу, адже саме на ці продукти є чималий попит. Також чоловік поділився, що бути фермером у місті дуже зручно, адже, коли щось ламається з обладнання є можливість швидко це відремонтувати у межах Гданська. Тут доступно все на кожному кроці.
Ще однією фермеркою у цій місцевості є Тереза Зелінська. Жінка займається вирощуванням квітів. Її теплиці існують ще з 80-х років 20 століття. Цю справу розпочав ще її батько після закінчення Другої світової війни. Тепер Тереза має за честь продовжувати цей бізнес.
Станом на 2018 рік Зелінська, окрім квітів, також почала вирощувати овочі. В асортименті є селера, помідори, перець, огірки, різноманітні трави, айстри, левинне око. Також продають балконні рослини, а саме братки, сурфії, герані, чорнобривці і хризантеми, традиційно у жовтні.
В інтерв’ю Тереза поділилась, що у їхній місцевості садівників є небагато. Також жінка зазначила, що у цій галузі є дуже багато роботи, особливо якщо все робити своїми руками. Навіть влітку, коли продавати вже нічого, доводиться поливати, обприскувати, прополювати та удобрювати рослини, які продаватимуться лише восени або аж наступного року.
Тереза вважає свою роботу найкращою. Жінці неабияк подобається бути постійно в контакті з природою. Це її надихає.
Загалом гданських фермерів небагато, проте вони роблять неабиякий внесок у розвиток сільськогосподарської галузі, а також своєю працею вони позитивно впливають на розвиток польської економіки. Попри те, що світ змінюється, а міста зростають, ферми поблизу Гданська намагаються і надалі зберегти своє існування, попри всі труднощі.