Лісництво у Польщі має досить довгу історію. До прикладу, вже у 18 столітті цією галуззю активно займались у Гданську. У цій місцевості орудували саме Оливськими лісами, пише сайт gdansk-name.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо історію гданського лісництва.
Зародження діяльності
Загалом ще з 12 століття Оливські ліси перебували під владою цистерціанців. З цього факту можна дійти до висновку, що ця місцевість ще з давніх часів була пов’язана з цистерціанським монастирем в Оливі. Однак лісництво у Гданську не завжди було успішною галуззю. До прикладу, у 17 столітті вже йшла мова про те, щоб у місто постачали деревину зі Скандинавії, адже ліси Речі Посполитої не могли забезпечити необхідної кількості деревини. Загалом чимало гданських лісових масивів було виснажено черговою хвилею поселення. Також у цей період частина кріпаків стала вільною, тому вони селились у лісах.
У 18 столітті за наказом короля Фрідріха II було захоплено величезні монастирські маєтки, а ліси було націоналізовано. На межі 18-19 століть Оливські ліси належали до Королівських Собовідзких лісів з Оливським повітом та Голембйовськими і Матемблевським лісами. У їхній місцевості збереглося багато традиційних правил лісництва.
Подальша доля лісництва
У другій половині 19 століття в глибині лісу розташовувався фешенебельний заїжджий двір Wielka Gwiazda. Для зручності усіх туристів був запущений кінний трамвай на цю локацію. З цього факту розуміємо, що територію лісу не до кінця використовували за призначенням. Згідно з Версальським договором, через цей ліс проходив кордон між Вільним містом Гданськ і Польщею.
Загалом користування лісами базувалося переважно на продажі деревини, кори, або оренді на багато років великих лісових площ. Прикладом є 10-річний контракт, укладений з англійською компанією The Century European Timber Corpration. Ця угода не принесла очікуваних доходів у державну казну, проте сприяла спустошенню лісів.
Згодом польською владою було прийнято нові закони щодо функціонування лісової галузі. Згідно з положенням, державні ліси могли включати не лише ліси, а й промислові, транспортні та інші підприємства. Із загального державного управління було виключено лісові та лісничі дирекції. У Міністерстві сільського господарства та державного майна було створено відділ лісового господарства.
У 1927 році місцева влада прийняла рішення вирішувати проблему з лісами. Було поставлене завдання збільшити кількість лісових зон, аби у майбутньому можна було збільшити заготівлю деревини та отримати більший прибуток. Гданські ліси до 1939 року входили до складу Державного лісництва.
З початком Другої світової війни бурхливий розвиток лісового господарства був припинений. П’ять років окупації та неодноразове переміщення фронтів війни через територію Польщі призвели до величезних втрат працівників у галузі лісництва, дерев та технічної інфраструктури. Більшість лісників загинуло під час виконання службових обов’язків, значна частина загинула в концтаборах і таборах для військовополонених.
Після Другої світової війни гданське лісництво почало відновлювати свою роботу. Загалом після 1945 року державні ліси цього лісництва були включені до приватних лісів. У 1973 році було створено Оливське лісництво, до складу якого увійшли ліси колишнього Хилонського лісництва.
Отож державне лісництво у Гданську відігравало значну роль у формуванні господарської ситуації у цій місцевості. Завдяки лісничій галузі було чимало робочих місць, а також була змога забезпечувати деревиною усі підприємства Польщі.