Рибальство у Гданську є однією з найдавніших галузей господарства. Рибалки ще тисячі років тому активно використовувати узбережжя Балтійського моря. Від доступу до нього залежало існування мільйонів людей та функціонування держав, пише gdansk-name.eu.
Успіхи риболовства у Помор’ї та Польщі
Наукові заклади, що розташовані на території Помор’я проводять дослідницькі роботи та визначають, наскільки вдалими є ті чи інші показники. Зокрема цим займаються представники Інституту морського рибальства в Гдині. Загалом цей економічний сектор також контролюють інспекції морського рибальства також у Слупську та Щецині. Основні польські порти розташовані у понад десяти містах.
Понад півсотні рибальських гаваней та портів розташовуються на узбережжі країни. Основні види для вилову – тріска, оселедець (22 088 тонн у 2007 році), кілька (59 430 тонн у 2007 році), лосось і морська форель (140 тисяч одиниць у 2007 році), камбала (7 479 тонн) та інші (в першу чергу прісноводні риби, такі як судак, лящ, окунь, плотва). Рибальство ведеться 1,5 тисячами човнами та рибальськими катерами.
Щодо рибальства у дальніх польських водах, то на початку XXI століття показники вилову значно знизилися. Переважно це відбулося через закриття найбільших державних рибальських підприємств: Odra зі Свіноуйсьце, Gryf зі Щецина та гдиньського Dalmor. Обсяг глибоководного промислу, який здійснюють польські судна, становить 50 тисяч тонн. Найбільшу частку тут мають сардини, тріска, антарктичний криль, атлантична сардинела.
Основні проблеми морського рибальства
Попри доволі стрімкий розвиток польської економіки, рибальство потребує додатково фінансування. Галузь не завжди отримує новітні технології, які застосовують у різних державах. Серед загальних проблем можна виділити наступні:
- роздробленість риболовецького флоту;
- нечітке та несприятливе законодавство, яке потребує додаткових змін:
- падіння деяких популяцій оселедця та кільки, обох популяцій балтійської тріски;
- занадто низькі обмеження на показники вилову тріски;
- занадто великий рибальський потенціал одиниць;
- занадто низька частка глибоководного рибальства в загальній кількості вилову польських суден.
Непорозуміння з ЄС
У 2003 році польські рибалки оголосили, що замість участі у референдумі щодо вступу Польщі до ЄС вирішили блокувати порти. Вони пояснили, що відчувають здорожчання палива, зниження цін на рибу, а тримісячна заборона на вилов тріски тільки посилює негативну тенденцію. Також рибалки зазначили на відсутності допомоги з боку уряду.
У міністерстві на нараді повідомили, що правових підстав для надання матеріальної допомоги власникам човнів немає. Таку допомогу отримують рибалки з країн Євросоюзу. Ще у 2002 році власникам рибальських суден чиновники пообіцяли відшкодувати збитки, завдані введенням продовженого терміну охорони тріски. Це не дало результату, хоча й представники Мінагрополітики півтора року готували програму підтримки рибалок.
Варіанти компенсації для рибалок намагалися знайти, але видатки з бюджету скорочували, тому серйозних фінансової підтримки не очікувалося. Чиновники заявили, що у цій ситуації важко віддавати перевагу будь-яким професійним групам, оскільки враховувалася позиція міністерств фінансів, економіки, праці та соціальної політики.
Йшлося про підтримку невеликої групи власників рибальських суден, які займаються лише виловом тріски та лосося. У закритий сезон вони в обов’язковому порядку припиняють вилов. Тож вони втрачали дохід і змушені звільняти бригади. Як відомо, обов’язок утримувати безробітних покладається на державу. Рибалки вважають, що профільне міністерство вже давно мало розробити проєкт відповідних нормативно-правових актів і запровадити їх. Такі правила діють в Союзі.
Становище рибалок поступово стало вкрай важким. Неочікувано подорожчало паливо, закупівля якого становить до 70% від загального обсягу. Заборона на вилов тріски виявилася фактором, який ще більше погіршує і без того погану ситуацію в балтійському рибальстві, є також занадто малі обмеження на вилов тріски. Далі пішло різке скорочення – майже на 50 відсотків. Закупівельні ціни на тріску знизилися в січні та лютому 2003 року, коли вилов фіксується найбільшим протягом року. Це означає, що доходи рибалок зменшилися, і вони не можуть відкладати гроші, щоб пережити весняно-осінній період, коли риби виловлюється менше. Зі слів рибалок, до зниження цін призвело імпортування дешевої тріски з росії через норвезькі компанії до Польщі.
Виявилося, що завезли лише 29 тонн. Ціни на тріску впали через те, що на початку року рибалки досягли дуже хороших результатів вилову, а збільшення пропозиції спричинило падіння вартості. Крім того, миттєво ввести мито на імпортну рибну сировину не можна. Це вимагає тривалих домовленостей і юридичних процедур. В умовах вільної ринкової економіки міністерство не може регулювати ринок риби та впливати на рівень закупівельних цін на рибу.
Посилення кризи
У 2020 році рибалки Гданська та Гдині протестували у водах портів міст. У кризовому штабі судновласників любительського рибальства повідомили, що перешкоджатимуть діяльності гаваней.
На близько 100 рекреаційних суднах рибалки вивішували прапори та транспаранти. Судновласники, які займаються любительським рибальством, опинилися в скрутному становищі після рішення влади Європейського Союзу, яке з січня 2020 року ввело заборону на вилов тріски в східній частині Балтійського моря. Це стосувалося й любительство рибальства. Поганий стан популяції цього виду в водах Балтійського моря змусив запровадити радикальні обмеження.
Допомоги, яку обіцяли представники міністерства морського господарства та внутрішнього судноплавства, рибалки так й не отримали. Загальна сума на витрати назвала на рівні 150 мільйонів злотих.
Під час нової пресконференції у Владиславово члени кризового штабу власників рекреаційного рибальства закликали до переговорів щодо їхніх вимог міністра морської економіки та внутрішнього судноплавства Марека Ґрубарчика та прем’єрміністра Матеуша Моравецького. Рибалкам-любителям пообіцяли надати 20 мільйонів злотих до кінця другого кварталу. Ситуація виявилася настільки серйозною, що рибалки звернулися до президента Польщі аби той втрутився у процес.
Зі слів судновласника Аркадіуша Шаловінського, запропоновані міністерством 20 мільйонів злотих є «знущанням». Він зазначив, що сума, поділена на 120 одиниць, але у нього у 2017 році проводився ремонт блоку, який коштував йому 70 тисяч злотих. Затоку на кораблі йому перепливти не вдасться, оскільки судно може затонути.
Міністр Ґрубарчик підписав угоду з представниками кризового штабу власників рекреаційного рибальства. Документ й завершив акцію протесту. У ньому передбачалася підтримка галузі у зв’язку із забороною ЄС на вилов тріски в Балтійському морі. Згідно з угодою, до кінця березня мали бути відомі детальні умови допомоги судновласникам.
Кризовий штаб судновласників, зібраний в Асоціацію власників комерційних і спортивних яхт з Колобжега та Асоціацію риболовлі Балтійського моря з Дарлово, представляє понад 100 судновласників. Вони наймають працівників та організовують експедиції для рибалок, які займаються рекреаційною морською риболовлею.
Раніше під час протесту 92 морських рибальських судна на дві години заблокували порти в центральній Померанії. Вже тоді судновласники оголосили, що якщо їхні вимоги не будуть задоволені, порти в Гданську, Гдині та Свіноуйсьце можуть бути заблоковані. Кризові явище ще раз підтверджують, що уряд повинен більше уваги приділяти розвитку рибальства у регіоні та країні.