Квітковий годинник, який можна побачити на площі Ґданська, біля випускної вежі у Чєхочінеку дивує своєю вишуканістю. Технологія незвичайна: на квітчастому килимку розташовані години, а циферблат рухається як звичайний. Однак щит у ньому приводиться в рух електронним механізмом, майстерно захованим під квітами в землі, пише gdansk-name.eu.
Унікальність технології
Щороку, починаючи з 1934 року, коли він був створений, квітковий годинник у літній сезон набуває нового вигляду (з новими дизайнами). Навколо циферблата є інші види живих квітів у багатьох кольорах, а біля циферблата з’являються маленькі кущики.
Також кажуть, що це місце є одним із найсильніших і найприємніших у Чєхочінеку.
Розташування квітів для створення картини – складне завдання не для звичайного садівника, а для групи садівників з мистецькою душею і логістичним підходом. Щоб зібрати квітковий щит, кваліфіковані працівники займають щонайменше кілька днів. Вони виконують усі роботи до літнього сезону, коли найбільше туристів приходять подивитися на витвір.
Для створення оригінального квіткового годинника в Чєхочінеку щороку потрібні іноді десятки тисяч, а іноді навіть понад 100 тисяч популярних саджанців рослин. Ще дивовижним годинником, коли він м’яко дме. Потім квіти гойдаються на вітрі, від чого годинник виглядає ніби живим та ефектнішим.
Способи оформлення
Цікавим способом доповнення садової композиції є введення квіткових годинникових рослин. Методи визначення часу доби, і зокрема уточнення часу, завжди були дуже важливі для людей будь-якої епохи. Використовувалися різні способи: сонце, пісок, який сипали в пісочний годинник, потік води, плавлення воску у свічках. Одним з маловідомих незвичайних методів є спосіб, заснований на природних властивостях рослин, а саме час розкриття пелюсток квітки змикання та змикання.
Перші письмові згадки про визначення часу доби за допомогою квітів відносяться до I століття нашої ери. Її автором був античний історик і філософ – Піній. У праці Horologium Florae він висловив свої спостереження про певні закономірності, пов’язані з поведінкою квітів. Однак Карл фон Лінней, також відомий як Кароль або Чарльз Лінней. Методом читання часу за допомогою квітів, як заведено вважати, запровадив саме він.
Цей дослідник і першовідкривач жив у 1707-1778 роках. Він був натуралістом зі Швеції, творцем сучасної системи класифікації всіх живих організмів, професором Упсальського університету. Фахівець запровадив двоіменну (двочастинну) номенклатуру організмів та їх поділ на ієрархічні систематичні категорії, такі як вид, рід, родина тощо). Він описав багато нових, ще не визначених, видів рослин і тварин. Після багатьох латинських назв з’являється літера Л., яка є абревіатурою його прізвища.
Протягом багатьох років своєї наукової діяльності Лінней спостерігав за рослинами, і зокрема за їх квітами. Він помітив, що квіти деяких видів виявляють величезну регулярність відкривання та закривання пелюсток протягом дня, що свідчить про плин годин. Ці спостереження були описані в 1751 році в іншій праці, Philosophia botanica. Він також приділяв багато уваги тому факту, що ці пори року можуть змінюватися під впливом різних факторів, незалежних від людей, таких як географічне положення, погода і таке інше.
Пізніше садівники з різних європейських центрів розробили списки рослин, адаптованих до конкретних кліматичних і географічних умов. Практично донині, щоб зробити таке «годинникове» скидання, необхідно заздалегідь підготуватися до неї, випробувавши рослини та визначивши вже в польових умовах наших ділянок час розкриття та закриття пелюсток квітів.